Село Кути Буського району, перша письмова
згадка про яке датована 1441р., розташоване за 3 км. на північ від
Олеського замку. Перші поселенці нинішнього села, коли нападали татари,
тікали "в Кут" - місце між великим лісом та непрохідними мочарами.
Звідси і назва села.
У західній частині села, недалеко дороги,
стоїть одна з найгарніших справжніх дерев`яних церков області – церква
святого Михайла. Без перебільшення шедевр сакральної архітектури.
Побудована у 1695 році майстром Григором Гебичим Сосовським тризрубною,
триверхою з каркасною дзвіницею над бабинцем і піддашшям, яке обходить
церкву по периметру і опирається на випусти вінців зрубів.
Поруч з храмом, дещо пізнішого будівництва
невеличка дзвіниця.
Починаючи з 1865 року зовнішній вигляд церкви
декілька разів змінювався. В 1865 р. піддашшя замінили на опасання у
вигляді арочної галереї. Безумовно, що вона неабияк прикрашає і додає
романтичного вигляду дерев`яній церкві. В ХІХ ст. до північної стіни
вівтаря добудували ризницю.
В 1910 р. і 30-х роках ХХ ст. було проведено
кілька ремонтів, під час одного з них замінили ґонтове кожухування стін
і опасання на вертикальну шалівку дошками. В 1956 – куполи були
перекриті бляхою. У 1974 році проведені реставраційні роботи (архіт.
Могитич І.Р., Кіндзельський Б.Я.), під час яких розібрали північну
ризницю, відремонтували конструкції і відновили ґонтове покриття.
Унікальною особливістю цієї пам’ятки є те що,
зруби церкви перекриті по-різному: центральний – наметовим чотиригранним
верхом з трьома заломами, бабинець – простим чотиригранним, вівтар –
боковим куполом з ковніром посадженим безпосередньо на зруб стін.
Відомо, що церква була дочірньою до іншої
церкви в Кутах - Собору (Різдва) Пр.Богородиці (ця церква на 50 років
молодша). До другої світової війни покровителькою дерев`яної святині
була місцева землевласниця Марія з Замойських Гнєвошова.
Як часто буває у старих церквах, висота
головних дверей настільки мала, що при вході у них доведеться
наклонитися - так людина віддає шану своєму Творцеві.
Сьогодні храм знову потребує людської уваги.
Та виглядає, що нікому він не потрібний: гонтове покриття дахів починає
руйнуватися, дзвіниця майже розвалилась... Що далі чекає на "Кутівську
красуню" залежить від нас.
Дерев’яна церква св. Михаїла 17 століття
зараз перебуває в аварійному стані, і за прогнозами фахівців, її очікує
трагічна доля сотень цінних дерев’яних храмів на території Західної
України. Зберігся іконостас з церкви кінця 17 ст., який своїми
мистецькими якостями не має аналогій в Україні. У дев’яностих невідомими
особами були викрадені малі празники з вівтаря. Пошуки цих ікон міліцією
не дали ніяких результатів. Щоб зберегти іконостас його розібрали та
перенесли у фонди Олеського замку. Після відновлення церкви – іконостас
повернуть.